Структура міжкультурного спілкування.

Методика формування іншомовної лінгвосоціокультурної компетентності

План

1. Особливості навчання іншомовного міжкультурного спілкування.

a) практична мета МС

б) поняття МС

в) структура МС

2. Загально характеристика іншомовної лінгвосоціокультурної компетентності та її компонентів.

3. Цілі формування лінгвосоціокультурної компетентності в учнів старшої школи.

4. Етапи формування лінгвосоціокультурної компетентності.

слайд 3

Рекомендована література

  1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – Львів, 2000. – 347с.

2. Бобылева Л. И. О критериях отбора социокультурного компонента содержания обучения будущих учителей иностранного языка / Л. И. Бобылева // Английский язык и англоязычные литературы: проблемы изучения и преподавания в XXI веке. – Витебск, 2006. – С. 47 – 49.

3. Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира: монография. – К., 2002. – 254c.

4. Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10-11 класи - Київ, 2010 р.

5. Політикіна Н.І. Використання автентичних текстів під час навчання усного мовлення // Англійська мова та література. – 2007. - №7. – C.7-9.

6. Половенко О.Б. Особистісно орієнтований підхід до навчання іноземної мови // Англійська мова та література. – 2004. - №1. – C. 10-11.

7. Топалова В. М. Формирование социокультурной компетенции студентов технического вуза (на материале английского языка) : дисс. ... канд. пед. наук / Топалова В. М. – К., 1998. – 168 с.

Особливості навчання іншомовного міжкультурного спілкування.

слайд 4,

Практичною метою навчання ІМ і культури є ІКК (іншомовна комунікативна компетентность), яка дозволяє особистості ефективно і адекватно взаємодіяти в ситуаціях іншомовного міжкультурного спілкування.

Міжкультурне спілкування –це спілкування партнерів, що належать до різних культурно-мовних спільнот, що представляють різні концептуальні і мовні картини світу (різні образи життя, національні характери, ціннісні орієнтації, моделі і норми поведінки)

слайд 5

Структура міжкультурного спілкування.

При визначенні структури міжкультурного спілкування вчені виходять з понять категорій «культура»і «спілкування». Для методики як науки ці дві категорії є:

- культура – це сукупність результатів людської діяльності певної нації, соціальної групи людей у будь-який конкретний період часу в усіх сферах життя.

I категорія - Мова – є частина культури, результат культурного розвитку людства, її носій, умова її подальшого розвитку і засіб її пізнання. (Чому ми приділяємо увагу саме культурі, чи не достатньо лише вивчити и знати мову іншої країни?Ні, ми по-іншому уявляємо світ, відносини між людьми.)

слайд 6.

Американські лінгвісти Едуард Сепір і Бенджамін Уорф систематизували уявлення про мову як картину світу і довели, що саме мова визначає наше сприйняття дійсності і що носіі різних мов мають різні картини світу.

слайд 7, 8, 9

Спираючись на порівняльне дослідження різних культурних груп, Едвард Холл, (американський антрополог) розподілив усі культури на: монохромні та поліхромні (за їх відношенням до часу), високо- і низько контекстні (за їх відношенням до контексту спілкування, залежного від щільності соціальних зв’язків і швидкості обміну інформацією), коллективістськи та індивідуалістські (за ступенем підтримки культурою соціальних звязків у протилежність індивідуальної незалежності), т.ін.

слайд 10

Залежність мовних картин світу від концептуальних, які ввібрали в себе культурні розбіжності, можна продемонструвати на безлічі прикладів. Наприклад, мови високо контекстних культур (Італія, Росія) багаті мовними засобами для вираження емоцій: в англомовних культурах (низькоконтекстних) емоції асоціюються з нераціональністю, суб’єктивністю і хаотичністю. Емоційна поведінка не схвалюється, тому простежується негативна конотація таких дієслів емоцій як to sulk – ображатися; бути в поганому настрої , to rave – шаленіти. Це дієслова стану, а не дії. Нормою вживання в англійської мові є to be glad– радіти, а не to rejoice – радіти, to be angry – гніватися, а неto rave – шаленіти.В індивідуалістських англомовних культурах особовий займенник ‘I’ пишеться завжди з великої літери. А в нашій колективістської культурі з великої літери пишеться навпаки займенник «Ви» у звернені до однієї особи. Граматична категорія означеного і неозначеного артиклів the / aв багатьох європейських мовах свідчить про те, що представники цих індивідуалістських культурно-мовних спільнот класифікують світ насамперед за такими критеріями як «той, кого я знаю» або «один із багатьох», що підкреслює особливе місце окремої особистості у цих культурах…

Мовна картина світу окремого етносу утворюється завдяки кумулятивній функції мови: кожна мова фіксує, віддзеркалює і зберігає інформацію про дійсність, яку людина пізнає протягом тисячоліть. І, таким чином, мова може також використовуватися як засіб пізнання країни і способу життя.

(Стр. 420-421 Класифікація культур за Едвардом. Холлом)

Слайд 11

ІІ категорія: cпілкування –у соціальній психології розглядається як один з головних видів діяльності серед інших: гри, праці, пізнання і власне спілкування. Спілкування – це і самостійний вид діяльності і засіб для обслуговування інших видів.

Спілкування характеризується єдністю 3х аспектів: а) комунікативного (обмін інформацією), б) інтерактивного (взаємодія)і с) перцептивного (взаємосприйняття).

а) Міжкультурне спілкування як обмін інформацією (комунікація) передбачає знання комунікантами ІМ (як засобу комунікації) і предмета спілкування.

Ефективність міжкультурного спілкування залежить від соціолінгвістичних (ІМ як засіб комунікації, знання мови) і соціокультурних (теми і проблеми міжкультурного діалогу) знань і вмінь комунікантів.

б) Міжкультурне спілкування як взаємодія. Здійснюється на основі соціокультурних правил, норм, моделей поведінки, що регламентують взаємовідношення представників іншомовних культур у стандартних ситуаціях спілкування (зустріч, прощання, знайомство, вітання, запрошення), у типових соціальних контактах (у телефонній розмові, таксі, ресторані, магазині). Таким чином , щоб навчити учнів іншомовного спілкування, необхідно дати їм знання основних соціальних правил і норм і правил поведінки у типових ситуаціях.

слайд 12

с) Перцептивний аспект міжкультурного спілкування включає:

- ідентифікацію, - рефлексію, - стереотипізацію.

- Ідентифікація – соціокультурні знання про національну культуру партнера по спілкуванню, щоб розуміти і адекватно інтерпретувати ситуацію, поведінку.(Напр. якщо німці запрошують на каву , то на столі буде тільки кава, але це не означає, що вони жадібні. Ср. С нашими традиціями). Здатність до ідентифікації базується на емпатії, перехід від власного бачення світу до світосприйняття представника іншої культури. Тільки так розвивається толерантність і терпимість.

- Стереотипізація – кожна нація має клішований образ в очах іншого народу (гетеростереотипи) і набір авто стереотипів – самооцінка і само сприйняття. Перши, як правило – негативні, другі – позитивні. (англійці – сухі і манерні; американці – поверхневі; французи – легковажні, а українці – гостинні, добрі, щедрі). Стереотипи існують об’єктивно, іх вплив – не усвідомлюється. З огляду на це процес оволодіння ІМіК необхідно організувати, щоб учні усвідомлювали характер і природу стереотипів, вчилися аналізувати їх, долати їх негативний вплив на спілкування.

слайд 13


4946440476333818.html
4946480513005081.html
    PR.RU™